ПЕРЕНЕСЕННЯ ЕНЕРГІЇ МІЖ ОБРОБЛЮВАНОЮ ОПТИЧНОЮ ПОВЕРХНЕЮ ТА ДИСПЕРСНОЮ СИСТЕМОЮ ПРИ ПОЛІРУВАННІ

  • Ю. Д. Філатов Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України
  • В. І. Сідорко Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України
  • А. Ю. Бояринцев Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України
  • С. B. Ковальов Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України
  • В. Г. Кулич Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України
  • В. A. Ковальов Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»
  • О. Я. Юрчишин Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»
  • В. B. Гаращенко Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України
Ключові слова: полірування, дисперсна система, перенесення енергії

Анотація

Метою даного дослідження є вивчення закономірностей перенесення енергії між оброблюваною поверхнею та дисперсною системою та її впливу на показники полірування оптичних поверхонь. На основі кластерної моделі полірування показано, що видалення оброблюваного матеріалу відбувається внаслідок міжмолекулярної взаємодії між оброблюваною поверхнею і полірувальною дисперсною системою. Інтенсивність видалення матеріалу з оброблюваної поверхні залежить від режимних і кінематичних параметрів процесу полірування, реологічних властивостей дисперсної системи, а також електричних та оптичних характеристик оброблюваного матеріалу та дисперсної системи. При взаємодії частинок полірувального порошку з оброблюваним матеріалом під час полірування на їх поверхнях збуджуються кластери за рахунок коливальної енергії збуджених кластерів контртіла, тобто відбувається перенесення енергії від дисперсної системи до оброблюваної поверхні та в зворотному напрямку від оброблюваної поверхні до частинок дисперсної фази полірувальної дисперсної системи. В результаті досліджень встановлено, що при обмінній взаємодії між оброблюваною поверхнею та дисперсною системою резонансне перенесення енергії відбувається за ферстеровским механізмом і суттєво залежить від співвідношення частот коливань молекулярних фрагментів кластерів на їх поверхнях. Показано, що при зменшенні цих співвідношень збільшується розміри частинок шламу та частинок зносу та зменшується енергія, яка необхідна для їх утворення, внаслідок чого підвищуються продуктивність полірування та інтенсивність зношення полірувального порошку. Результати дослідження доцільно використовувати при розробці процесів полірування неметалевих матеріалів, а також при подальших дослідженнях закономірностей хіміко-механічного полірування надгладеньких поверхонь.

Опубліковано
2022-02-11
Розділ
Розробка і впровадження обладнання та інструменту, оснащеного твердими сплавами,