ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИВЧЕННЯ ГЕОЛОГІЧНОГО РОЗРІЗУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АНАЛІЗУ НАПРУЖЕНОГО СТАНУ І ГЕОЛОГО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Анотація
Стаття присвячена проблемі вивчення геологічних розрізів. В основі виконаного аналізу лежать результати геомеханічного моделювання на базі геолого-технологічних досліджень в процесі буріння свердловин. Значення геомеханічного моделювання полягає в тому, що геомеханічне моделювання дозволяє значно збагатити і розширити обсяг інформації про прохідні в процесі буріння породи і останнім часом є необхідним науковим методом, що дозволяє проводити аналіз процесу буріння, прогнозувати оптимальні типи доліт і режимних параметрів, можливі ускладнення.
Виконано порівняльний аналіз теоретичних досліджень напруженого стану гірських порід за спрощеною схемою формування напруженого стану та стану, прийнятому в рамках тривимірної теорії стійкості гіпотез, а також розрахунки напружень на прикладі однієї з свердловин родовища Карабагли. За допомогою відповідних рівнянь виконані розрахунки і порівняльний аналіз результатів для свердловини, пробуреної на даному родовищі. Порівняльний аналіз результатів розрахунків за допомогою відомих теоретичних підходів показав, що різниця між головними напруженнями є максимальною на контурі стовбура свердловини,що дозволяє оцінити місце початку втрати стійкості, і коли діючі напруги перевищать границю міцності породи, деформація прийме характер пластичної течії, утворюючи граничну область, яка починається зі стінок свердловини і обмежується областю пружних деформацій.
Інформацію про напружений стан в геологічному середовищі можна доповнити за сейсмічними даними.
При бурінні свердловин в різних геологічних умовах можливі ускладнення, пов'язані з аномально високими пластовими тисками, нестійкістю стінок свердловин, поглинанням внаслідок зустрічі з проникними пластами або гідророзриву. При цьому геолого-технологічні дослідження свердловин дозволяють отримати інформацію, необхідну для геомеханічного моделювання. За результатами геолого-технологічних досліджень отримані залежності, що виражають зміни з глибиною петрофізичних (пористості, проникності), міцності (твердості, абразивності) і пружних (модуль Юнга, коефіцієнт Пуасона) характеристик порід.
