ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН НА ОСНОВІ ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ, ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ І ТЕХНОЛОГІЙ
Анотація
Якість та повнота інформації про буримість гірських порід дуже впливає на ефективність технологічних рішень, що приймаються при бурінні свердловин. Розглянуті в цій статті аналіз та узагальнення досвіду використання отриманої під час буріння інформації та оцінка її якості відіграють найважливішу роль при застосуванні різних методів підвищення якості інформації при прийнятті рішень на різних етапах буріння.
При аналізі роботи доліт доцільно розділяти розріз на однорідні інтервали та в їх межах розглядати закономірності зміни показників буріння. Але розв'язання задач моделювання технологічних процесів істотно утруднюється наявністю невизначеності, пов'язаної як з використанням випадкових, так і нечітких величин. У зв'язку з цим успішно застосовується нечітка логіка, де дисперсія залежить від прихованих внутрішньо властивих параметрів і похибки вимірювань.
В даній статті розглянуто застосування зазначених положень на прикладі прогнозування літології, а також буримості порід розрізу пробурених свердловин за комплексом ознак, отриманих в результаті геолого-геофізичних та технологічних досліджень в процесі буріння свердловин. Як ознаки, що характеризують властивості порід, обрані пористість, карбонатність і щільність, які також впливають на їхню буримість. За зазначеними методами виконані розрахунки, в яких отримана сукупна нечітка ймовірність. При порівнянні літологій, які можливі рівною мірою, мають схожі ймовірності, гармонійне комбінування виділяє будь-який індикатор, що вказує на те, що вибір певної літології малоймовірний. Літологічний прогноз за допомогою нечіткої логіки заснований на твердженні про те, що конкретний тип літології може викликати будь-яке показання на вихідних даних, зокрема каротажної діаграми, хоча деякі показання більш ймовірні, ніж інші.
Таким чином, застосування комплексної інформації у поєднанні з методами математичної статистики та нечіткої логіки дозволяє підвищити якість отриманої інформації та вимагає її відповідного аналізу, що особливо важливо у маловивчених регіонах. Завдяки цьому стає можливим прийняття більш ефективних рішень при виборі технічних засобів та технології.
