ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНСТРУКЦІЙ ГІДРОУДАРНИКІВ ДЛЯ БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН
Анотація
Стаття присвячена науково обґрунтованому аналіуз та порівнянню нових моделей гідроударників різних типів з метою виявлення закономірностей їх послідовного удосконалення, визначення конструктивних переваг і недоліків, а також встановлення зв’язку між будовою основних вузлів та енергетичними параметрами процесу формування ударних імпульсів.
Встановлено основні закономірності розвитку конструкцій гідроударників та їх взаємозв’язок із принципом роботи. Визначено, що всі досліджені типи гідроударних машин – пружинно-гідравлічний, пневмогідравлічний і вакуумкамерний – зберігають подібну архітектуру корпусу, але відрізняються характером внутрішньої взаємодії вузлів і способом формування робочих камер. Виявлено, що ускладнення конструкції забезпечує точніше регулювання параметрів процесу формування ударного імпульсу, проте знижує ремонтопридатність і підвищує вимоги до точності виготовлення. Простежено тенденцію переходу від простих систем стабілізації удару до більш гнучких схем із керованими режимами роботи. Узагальнення результатів дозволило сформувати основні напрямки вдосконалення гідроударників: спрощення конструкції при збереженні стабільності роботи, зменшення кількості швидкозношуваних елементів і підвищення технологічної адаптивності пристроїв для різних умов буріння.
Систематизовано конструктивні принципи побудови гідроударників різних типів та визначено взаємозв’язок між їхньої структурою і характером формування ними ударних імпульсів; вперше здійснено порівняльний аналіз пружинно-гідравлічної, пневмогідравлічної та вакуумкамерної схем, що дало змогу визначити закономірності розвитку конструкцій і сформулювати напрями їх подальшого вдосконалення.
