АНАЛІЗ НАЯВНОГО ЗВ’ЯЗКУ МІЖ ФІЗИЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ ОКСИДІВ ДЛЯ ОТРИМАННЯ МОДИФІКОВАНИХ ТЕРМОСТІЙКИМИ ОКСИДАМИ АЛМАЗНИХ ШЛІФПОРОШКІВ З МЕТОЮ ДОПРАВЛЕННЯ ОКСИДНИХ МАТЕРІАЛІВ В ЗОНУ ОБРОБКИ

В. І. Лавриненко; В. Г. Полторацький; O. O. Пасічний; Г. А. Петасюк; В. Ю. Солод; Д. Г. Музичка

В. І. Лавриненко Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України
В. Г. Полторацький Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України
O. O. Пасічний Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України
Г. А. Петасюк Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України
В. Ю. Солод Дніпровський державний технічний університет МОН України
Д. Г. Музичка Дніпровський державний технічний університет МОН України

Ключові слова: оксиди, фізичні властивості, модифікація оксидами, алмазні шліфпорошки, компакти на основі мікропорошків сВN

Анотація

Визначені обмеження до вибору оксидів, які можуть нас зацікавити при модифікуванні термостійкими оксидами шліфпорошків синтетичного алмазу та компактів на основі мікропорошків cBN, структурованих вуглецевою зв’язкою. Показано, що до таких оксидів слід віднести значну частину оксидів групи МеО2 (TiO2, SiO2, GeO2, SnO2). В меншій мірі можемо застосовувати оксиди Ме2О3 (N2O3, B2O3, Al2O3), а також МеО (TiO, BaO, BeO, CaO). Визначено, що застосування для модифікації зерен шліфпорошків оксидами типу Ме2О5 є недоцльним.