ВПЛИВ РЕОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДИСПЕРСНОЇ СИСТЕМИ НА ПОКАЗНИКИ ПОЛІРУВАННЯ ПІДКЛАДОК ІЗ СИТАЛУ

Анотація

Метою даної роботи є вивчення закономірностей впливу реологічних властивостей дисперсної системи на параметри процесу полірування ситалових підкладок. На основі кластерної моделі видалення обробленого матеріалу при поліруванні і теорії Дєрягіна-Ландау-Фервея-Овербека показано, що середнє значення потенціалу взаємодії зерен полірувального порошку з оброблюваної поверхнею і концентрація частинок шламу в зоні контакту зерна полірувального порошку з оброблюваної поверхнею з урахуванням їх розподілу по площі поверхні істотно залежить від товщини зазору між елементарними ділянками контактних поверхонь деталі і притиру, яка визначається в залежності від режиму полірування (номінальний тиск притиску деталі до притиру і відносна швидкість їх переміщення), коефіцієнтів поверхневого натягу і динамічної в'язкості дисперсної системи, кутів змочування дисперсної системою відповідно поверхні деталі і притиру. Встановлено, що реологічні характеристики поліруючої дисперсної системи неістотно впливають на інтенсивність видалення обробленого матеріалу з поверхні при поліруванні і незначно впливають на шорсткість обробленої поверхні. При поліруванні підкладок з ситалла СТ-50-1 досягається висока продуктивність видалення оброблюваного матеріалу і низька шорсткість обробленої поверхні, що задовольняє вимогам для ситалових підкладок.